Nie przypuszczałam, że historia, ktĂłrą dla Was napisałam w 2016 roku, po kilku latach stanie się znowu aktualna.
W Waszych szkołach i przedszkolach zjawiają się nowi koledzy. Czasem trudno się z nimi dogadać, bo mĂłwią w języku, ktĂłry nie do końca rozumiemy, są tacy, ktĂłrzy w ogĂłle nie chcą mĂłwić. Mają za sobą trudne do wyobrażenia przejścia, często ich domy już nie istnieją, zostały zburzone przez bomby, a oni uciekli do nas szukać pokoju i spokoju. W Polsce znajdują czasem przystanek w tułaczce, ale na pewno wielu z nich zostanie u nas na dłużej, może na stałe.
Ukraina, nasz sąsiad, potrzebuje pomocy. To, co mogą ofiarować polskie dzieci, to serdeczność, przyjaźń i wyrozumiałość w przedszkolu, szkole, na podwĂłrku.
O tym jest książka Teraz tu jest nasz dom.

Я не уявляла, що історія, написана для вас у 2016 році, через декілька років стане знову актуальною.
У ваших школах і садочках з’являються нові діти. Іноді з ними важко порозумітися, бо вони розмовляють мовою, котру ми не зовсім розуміємо, а є ті, хто взагалі не хочуть говорити. Вони пережили те, що навіть важко уявити, часто їхніх будинків більше немає - їх знищено бомбами, а вони втекли до нас шукати спокою та миру. Іноді у Польщі вони знаходять зупинку посеред блукань, але точно багато з них залишаться з нами на довше, можливо, на постійно.
Україна - наш сусід - потребує допомоги. Те, що можуть дати польські діти, це - щирість, дружба і розуміння в садочку, у школі та на подвір’ї. Ось про що книга ÂŤТепер наш дім тутÂť.